Банк Ахметова: обсяг "інсайду" за півроку зріс удвічі

02.08.2017, 09:00

Відповідно до звітності банку ПУМБ, за підсумками першого півріччя він задекларував прибуток 593 млн грн (у т.ч. в І кварталі – 480,1 млн грн, у ІІ кварталі – 112,9 млн грн), тоді як за аналогічний період минулого року був збиток 46 млн грн.

Нагадаємо, за підсумками 2016 року ПУМБ задекларував прибуток 367 млн грн після збитку 1,75 млрд грн у 2015 році та 136 млн грн у 2014 році.

Чисті процентні доходи банку за 6 місяців-2017 – 1,46 млрд грн (за перше півріччя-2016 – 912,3 млн грн); чисті комісійні доходи – 554,4 млн грн (за перше півріччя-2016 – 442,7 млн грн); витрати на формування резервів під кредити – 241,1 млн грн (за перше півріччя-2016 – 839,6 млн грн).

Депозитний портфель ПУМБ у січні-червні зменшився до 32,8 млрд грн (з 33,2 млрд грн на початок року).

Обсяг вкладень банку в держоблігації зріс до 8,8 млрд грн (з 6,5 млрд грн на початок року) на фоні зменшення вкладень в депсертифікати НБУ до 1 млрд грн (з 2,6 млрд грн на початок року).

Кредитний портфель (за вирахуванням резервів) у ПУМБ в першому півріччі зменшився до 22,5 млрд грн (з 24,8 млрд грн). При цьому банк наводить дані про «використання резерву» на 1,8 млрд грн (в основному – на 1,47 млрд грн – під кредити корпоративним позичальника). Слід розуміти, може йтися, наприклад, про продаж чи списання позик.

"Інсайд"

За даними банку, на кінець червня обсяг виданих ним кредитів для пов’язаних осіб становив 3,28 млрд грн (сформовані резерви - 43 млн грн), тоді як на кінець березня - 3,82 млрд грн (сформовані резерви - 49 млн грн), а на початок січня - 1,7 млрд грн (сформовані резерви - 15,6 млн грн). При цьому обсяг коштів пов’язаних осіб у ПУМБ на кінець червня був 6,6 млрд грн (на кінець березня – 8 млрд грн, на початок року – 7,4 млрд грн).

З огляду на звітність ПУМБ щодо руху грошових коштів за 6 місяців 2017 року, можна припустити, що збільшення обсягу «інсайду» в портфелі банку зумовлено, передусім, віднесенням до цієї категорії «старих» кредитів, а не нових (виданих у звітний період).

Як звертав увагу Finbalance, основна частина кредитного портфелю ПУМБ – це позики для галузей економіки, в яких має бізнес-інтереси його власник – Рінат Ахметов. Йдеться про металургію, гірничо-видобувний сектор, машинобудування, будівництво, сільське господарство, транспорт тощо.

Нещодавно кілька банкірів у коментарі для Finbalance вказували на широкі повноваження Нацбанку в частину визначення тих чи інших осіб інсайдерами того чи іншого банку.

Так, голова правління банку "Південний" Алла Ванецьянц, звертаючи на важливість запобігання прихованому кредитуванню пов`язаних осіб, зауважувала, що система регулювання і контролю НБУ за цим "достатньо жорстка, власне, жорсткіша, ніж вимоги міжнародних стандартів".

«Вона [система контролю] має значний компонент певного суб’єктивного судження з боку регулятора. Ті критерії, які застосовуються для визначення пов’язаності, часом суперечливі та дають можливість різного роду трактувань. Банки витрачають дуже багато часу на роботу з перевірки клієнтів щодо критеріїв пов’язаності замість повної концентрації на оцінці бізнес-показників (платоспроможності, фінансових показників тощо). Регулювання має бути побудовано на більш об’єктивних критеріях», - зауважувала банкір.

Водночас, наприклад, у банку «Кредит Дніпро» зазначали, що «занадто велика пересторога зі сторони НБУ під час визначення потенційно пов’язаних із фінансовими установами осіб є доволі суттєвим стримувальним чинником для розвитку кредитування реального сектора економіки».

Заступник глави НБУ Дмитро Сологуб в інтерв`ю для Finbalance таким чином коментував зауваження банкірів щодо жорсткого контролю над інсайдерським кредитуванням: «Остання криза чітко показала, наскільки великим злом є пов’язане кредитування. Як тільки у власника банку з’являється сумнів, що банк може не втриматися, він відразу припиняє платити за пов’язаними кредитами, і банк «падає». Тут двох думок не може і бути».

Водночас банківський юрист, колишній співробітник департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ Олександр Ярецький у коментарі для Finbalance констатував, що методологічна помилка, яку законодавці заклали в закон «Про банки і банківську діяльність», по факту суттєво скоротила масштаб повноважень НБУ в частині віднесення тих чи інших осіб до числа пов’язаних з банком, аніж ніби й прописано в цьому документі.

Про різні трактування проблематики інсайдерських кредитів у портфелі Приватбанку читайте тут.