Bail-in у Приватбанку: Верховний Суд втретє виніс рішення на користь держави

Все про економіку та фінанси

За даними прес-служби НБУ, 10 травня Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу компанії "Пром Гарант Плюс" до Приватбанку про повернення на рахунки 18,9 млн грн, які були списані в ході націоналізації (у рамках операції bail-in), пише "Фінансовий клуб".

Верховний Суд прийняв постанову, якою підтвердив законність рішень судів першої (29 березня 2017 року) та апеляційної інстанцій (7 серпня 2017 року) щодо законного застосування до "Пром Гарант Плюс" ст. 41-1 закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (йдеться про судову справу №904/272/17).

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що списання коштів з рахунків позивача було здійснено з дотриманням вимог банківського законодавства.

Засновниками "Пром Гарант Плюс" є три віргінські компанії (Бі-Сі Карго Сервісес Лімітед, Денніеллі Лімітед, Прістеллі Холдінгз Інк) і дві белізькі (Дівелопмент Інвесторс Лімітед, Кендлвуд Файненсіал Корп).

4 із зазначених 5 компаній фігурували в кримінальному провадженні Генпрокуратури щодо виведення 19 млрд грн рефінансування з Приватбанку. За даними ГПУ, ці компанії, будучи підконтрольними колишнім посадовим особам Приватбанку, виступали засновниками фірм, яким банк до націоналізації видавав сумнівні кредити.

Контекст

Як писав Finbalance, 13.02.2018 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн" та лишив без змін рішення Госпсуду Дніпропетровської області від 08.06.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного госпсуду від 14.09.2017, якими цій компанії було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку та Фонду гарантування про визнання правочину недійсним та стягнення 1 млн дол. Як треті особи в справі фігурували НБУ та Мінфін.

ТОВ "Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн" просило суд визнати недійсним примусове списання вказаної суми з його рахунків у Приватбанку, яке провів Фонд гарантування у грудні 2016 року (в процесі націоналізації банку державою) в рамках операції bail-in.

У ході судового процесу ТОВ "Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн" стверджувало, що не було пов’язаною з Приватбанком особою, а відповідно, не було підстав для націоналізації/конфіскації його коштів. Натомість Верховний Суд вирішив, що позивач не аргументував належно свої вимоги.

Як писав Finbalance, 25.04.2018 Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Приватбанку та НБУ, скасував рішення Жовтневого райсуду м. Дніпра від 29.06.2017 та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.12.2017, якими було частково задоволено позов вкладника Приватбанку (його ім’я – Олександр Черток) та розірвано кілька депозитних договорів і договорів поточних рахунків, укладених в березні-жовтні 2016 року, й стягнуто з Приватбанку на користь вкладника 2 млн дол і 6 млн грн.

Верховний Суд прийняв нове рішення, яким О. Чертку було відмовлено в задоволенні позову.

Згідно з судовими матеріалами, кошти вкладника Приватбанку були примусово списані (конвертовані в акції) в грудні 2016 року в ході націоналізації банку на підставі того, що НБУ визнав О. Чертка пов’язаною особою з Приватбанком. Верховний Суд констатував, що наразі немає судового рішення, яким було б скасовано вказане рішення НБУ щодо пов’язаності.

Разом з тим, 15.03.2018 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ТОВ "Сонго", скасував постанову Дніпропетровського апеляційного госпсуду від 14.08.2017 і рішення Госпсуду Дніпропетровської області від 24.04.2017 у справі №904/1183/17 та передав її (справу) на новий розгляд до суду першої інстанції.

ТОВ "Сонго" подало позов до Приватбанку про стягнення 495,4 тис грн, які були розміщені на рахунках компанії, а 21.12.2016 (в період роботи тимчасової адміністрації в Приватбанку) - примусово конвертовані в акції банку, після чого їх викупив Мінфін (разом з іншими акціями, які належали іншим акціонерам фінустанови) за 1 грн. Як треті особи в цій справі фігурують НБУ та ФГВФО.

Суди першої та апеляційної інстанції відмовилися задовольнити позов ТОВ "Сонго", звернувши в т.ч. увагу на рішення Нацбанку про визнання ТОВ "Сонго" пов`язаною з Приватбанком особою, що зрештою і стало підставою/передумовою для списання депозитних коштів під час націоналізації банку.

Проте Верховний Суд вказав на те, що суди нижчих інстанцій не врахували всі обставини справи.

Про програші НБУ та Приватбанку в судових спорах щодо bail-in - тут і тут.

Нагадаємо, під операцію bail-in (примусова конвертація коштів в акції) під час націоналізації Приватбанку потрапили вклади пов’язаних осіб та інших інвесторів (у т.ч. держателів євробондів) на загальну суму 29,4 млрд грн. Після цього Фонд гарантування продав Приватбанк для Міністерства фінансів за 1 грн.

Про інші судові спори довкола націоналізації Приватбанку - тут.