Аудитори: капітал "Платинум Банку" може бути від’ємний, а збиток - сягати 1,5 млрд грн.

Все про економіку та фінанси

За підсумками 2015 року збиток «Платинум Банку» (Platinum Bank) становив 523,9 млн грн. (у 2014 році – 506,7 млн грн), свідчить його звітність.

Водночас відрахування до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках впали майже в 5 разів – до 203,5 млн грн. (з 1 млрд грн. у 2014 році).

Чисті процентні витрати (тобто процентні доходи були меншими, ніж процентні витрати, - ред.) торік склали 86,7 млн грн (тоді як у 2014 році був чистий процентний дохід на рівні 734,7 млн грн).

Статутний капітал «Платинум Банку» в 2015 році збільшився в понад 2 рази – до 817,3 млн грн (з 380,6 млн грн на кінець 2014 року). Разом з тим, власний капітал впав знову ж таки в понад 2 рази – до 171,5 млн грн (з 372,9 млн грн на кінець 2014 року).

"Протягом року, який закінчився 31 грудня 2015 року, банком було збільшено кредитний портфель в тому числі за рахунок прийняття на баланс кредитів, загальною заборгованістю 342 120 тисяч гривень, за договорами про задоволення вимог заставодержателя з одним із банків контрагентів <...> на суму 262 343 тисяч гривень", - інформує Platinum Bank у звітності.

Аудит річної звітності «Платинум Банку» робило ТОВ «Аудиторська фiрма "Кадастр - Аудит"». Ось що зазначили її фахівці:

«Пiд час оцiнки балансової вартостi кредитiв, наданих фiзичним та юридичним особам, було встановлено, що Банком не виконуються вимоги власного положення щодо формування резервiв на покриття збиткiв вiд знецiнення кредитiв i вимоги МСБО 39, якi не були передбаченi у зазначеному положеннi. З огляду на це, ми не отримали достатнiх переконливих доказiв для оцiнки обсягу резервiв пiд знецiнення кредитiв, у тому числi реструктуризованих.

Розмiр резервiв на покриття збиткiв вiд знецiнених кредитiв станом на 31 грудня 2015 року має бути збiльшеним не менше нiж на 1 051 400 тис. грн., у тому числi, за кредитами позичальникiв АР Крим i окремих регiонiв Донецької i Луганської областей в сумi 659 238 тис. грн.

Зазначаємо, що якби власна методика Банку в повнiй мiрi вiдповiдала вимогам МСБО 39, сума доформування резервiв могла бути бiльшою, проте вона не може бути достовiрно оцiнена на дату видачi цього висновку. Ризик та необхiдна сума резерву за такими операцiями може обмежуватися тiльки наявною прийнятною заставою.

Вищезазначене має вплив на балансову вартiсть кредитiв, процентний дохiд за знецiненими кредитами, фiнансовий результат Банку, власний капiтал та регулятивний капiтал Банку. Ми не отримали остаточних i переконливих доказiв щодо справедливої вартостi iнвестицiйної нерухомостi i будiвель, у зв’язку з чим фiнансовий результат, власний капiтал та регулятивний капiтал Банку може зазнати впливу вiд вищезазначеного», - констатується в аудиторському висновку.

Проблемна докапіталізація

На кінець ІІІ кварталу-2015 «Платинум Банк» порушував норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу: при мінімально необхідних 10% (без врахування кризових пом’якшень НБУ) цей показник у фінустанови складав 6,81%.

У квітні-2015 НБУ надав Платинум Банку стабілізаційний кредит (виділяється під програми фінансового оздоровлення) на 240 млн грн. У 2014 році ця фінустанова одержала від регулятора стабкредити на 400 млн грн. На 31.12.14 борг Платинум Банку перед НБУ складав 378 млн грн.

Як писав Finbalance, торік у квітні прес-служба «Платинум Банку» повідомляла, що згідно із затвердженим і погодженим з НБУ планом капіталізації, "Платинум Банк" планував в 2015 році збільшити капітал в два етапи:

- до 01.07.2015 року - на 469,5 млн грн – шляхом внесення коштів акціонерів до статутного капіталу на 150 млн грн та рекласифікації субординованого боргу в акціонерний капітал на 319,5 млн грн.;
- ще на 330 млн грн – до 01.01.2016 – шляхом отримання коштів на умовах субординованого боргу від інвестора.

Судячи зі звітності «Платинум Банку» за 2015 рік, цей план не був виконаний. Хоча торік статутний капітал банку збільшився на 436,7 млн грн., що майже відповідає плану, встановленому для першого етапу докапіталізації на 2015 рік, разом з тим, у звітності банку зазначається, що його субборг на 01.01.2016 становив 0 (тоді як на 01.01.2015 було 219,5 млн грн). Що спонукає робити висновок, що другий етап докапіталізації не був проведений своєчасно.

Водночас із матеріалів Госпсуду м. Києва (в справі за позовом ПрАТ «МТС Україна» до «Платинум Банку») випливає, що «Платинум Банк» просить затвердити оновлену програму докапіталізації, яка була подана регулятору 24 березня. У Нацбанку повідомили виданню «Фінансовий клуб», що наразі ця програма не погоджена.

Як констатується в ухвалі Госпсуду м. Києва від 14.04.2016, «Оновлена програма фінансового оздоровлення ПАТ «Платинум Банк» на період діяльності з 01.02.2016 по 01.07.2018 була затверджена правлінням та спостережною радою «Платинум Банку» 17.03.2016.

Згідно з нею, збільшення регулятивного капіталу Банку планується провести в період протягом 2016 року та до 01.07.2018 року включно, зокрема, шляхом збільшення капіталу за рахунок отримання безповоротної фінансової допомоги щомісяця по 27 млн грн. до кінця 2015 року (тобто на 243 млн грн), а також за рахунок додаткової емісії акцій на суму 120,0 млн. грн. протягом вересня 2016р. (у строк до 01.10.2016).

Передбачається, що в результаті реалізації розробленої програми фінансового оздоровлення буде досягнуті наступні показники:

- фінансовий прибуток за 2016 рік складе 99,9 млн. грн., за 2017р. прибуток від діяльності складе 311,4 млн. грн., за б місяців 2018р. -316,9 млн. грн. відповідно.
- обсяг регулятивного капіталу банку та норматив адекватності (достатності) регулятивного капіталу будуть приведені до нормативного значення, враховуючи вимоги нормативних актів НБУ. Так, за станом на 01.10.2016р. регулятивний капітал досягне рівня 452,6 млн. грн., а адекватність регулятивного капіталу (Н2) 5,02%; за станом на 01.01.2017р. - 482,0 млн. грн., 5,15%; за станом на 01.01.2018р. - 700,9 млн. грн., 7,36%; за станом на 01.07.2018р. - 1 193,0 млн. грн., 12,01% відповідно.
- забезпечення своєчасного виконання зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами банку,
- оптимізації структури активів та пасивів за строками погашення, покращення показників ліквідності та дотримання їх на рівні не меншому за нормативні значення. 

До слова, з огляду на фінансовий стан «Платинум Банку», Госпсуд м. Києва згаданою ухвалою від 14.04.2016 частково задовольнив клопотання фінустанови та відстрочив на три місяці (до 14.07.2016) виконання рішення цього ж суду від 24.12.2015, яким було задоволено позов ПрАТ «МТС Україна» щодо стягнення з «Платинум Банку» депозитів на 250 млн грн. Зауважимо, що "Платинум Банк" просив про відсточку до 31.10.2016. (передісторію судового спору "Платинум Банку" та "МТС Україна" читайте тут). 

Власники

Неофіційно вплив на «Платинум Банк» "приписують" одеським бізнесменам О. Грановському та його партнеру Б. Кауфману. У цьому контексті показовим може бути, зокрема, той факт, що наразі главою правління "Платинум Банку" є Костянтин Смольський, який раніше очолював Фінбанк (про неоднозначний фінансовий стан Фінбанку читайте тут і тут). Крім того, була інформація про переведення активів і пасивів з Фінбанку в «Платинум Банк». Водночас торік тодішній в.о. глави правління «Платинум Банку» Катерина Рожкова (сьогодні вона – заступник глави НБУ) в коментарі для Finbalance спростовувала причетність Грановського і Кауфмана до «Платинум Банку».

Згідно з вчорашнім повідомленням «Платинум Банку» (Platinum Bank) в системі розкриття інформації НКЦПФР, акціонер фінустанови ухвалив рішення про звільнення Григорія Гуртового з посади глави спостережної ради банку та призначення на його посаду Дмитра Зінкова. Водночас Г. Гуртовий став членом спостережної ради.

Як писав Finbalance, станом на 18 квітня слідчі Генпрокуратури в рамках кримінального провадження щодо привласнення майна банку «Надра» розшукували колишніх топ-менеджерів цієї фінустанови. Як відомо, главою правління банку «Надра» був Дмитро Зінков; за даними НКЦПФР, він був звільнений з цієї посади 04.02.2015 – за день до визнання банку «Надра» неплатоспроможним.

Finbalance звертався до прес-служби «Платинум Банку» з пропозицією прокоментувати розслідування ГПУ, однак відповіді ми не отримали.

За офіційними даними НБУ, на 01 квітня Дмитро Зінков був власником 8,22% акцій «Платинум Банку», а Григорій Гуртовий – 9,21%. Водночас Г. Гуртовий мав довіреність на здійснення повноважень акціонера, що контролює 100% акцій фінустанови. На початку квітня НБУ в офіційній заяві повідомляв, що визнав Г. Гуртового власником істотної участі, незалежно від формального володіння.

Як зазначала перед цим заступник глави НБУ К. Рожкова, Г. Гуртовий давно подав пакет на придбання 70% акцій "Платинум Банку", і він "на завершальній стадії узгодження". «Але поява в ЗМІ інформації про його затримання [в Ізраїлі] змусила нас відкласти узгодження», - констатувала чільний представник Нацбанку.

У лютому повідомлялося про затримання в Ізраїлі Г. Гуртового. Як зазначалося, він є мажоритарним акціонером ізраїльської інвесткомпанії BGI. Його затримання і допит відбувалися через розслідування, пов`язаними з "дочками" BGI: інвесткомпанією B.S.D. Crown Ltd. та ізраїльським харчовим гігантом Willi Food. За даними ЗМІ, Гуртового підозрювали в незаконному використанні коштів підконтрольних компаній, а також в наданні неправдивої інформації про активи. Наприкінці лютого прес-служба «Платинум Банку» в коментарі для Finbalance повідомляла, що Г. Гуртовий «знаходиться в Ізраїлі, вдома».

На кінець ІІІ кварталу-2015 в «Платинум Банку» значення нормативу Н9 – максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами – становило 497,67%, хоча за вимогою НБУ має бути не більше 10%. Щоправда, цей показник поліпшився в порівнянні з кінцем червня, коли було 721,28% (про порушення іншими банками "інсайдерського" нормативу НБУ читайте тут).

У липні-2015 прес-служба Platinum Bank у коментарі для Finbalance зауважувала, що згідно з постановою №314, НБУ надав можливість банкам, у яких є перевищення відповідного нормативу, «поетапно привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства, згідно визначеного НБУ графіку та зобов’язав банки розробити План заходів щодо приведення нормативу до граничного розміру». «Для ПтБ термін подання до НБУ такого Плану встановлено 01.06.2016 р.», - йшлося у відповіді банку на запит.

Про фігурування "Платинум Банку", а також банку "Авангард" (одним з бенефіціарів якого до призначення главою НБУ була В. Гонтарева) в кримінальному провадженні ДФС щодо "Мегаполіс-Україна" читайте тут.

Finbalance