Forensic audit Приватбанку: екс-топ НБУ написала заяву в НАБУ на Рожкову

28.12.2017, 09:00

До редакції Finbalance потрапила копія звернення екс-директора департаменту інспекційних перевірок банків НБУ Тетяни Лебединець та її заступника Людмили Калінчук до Ради НБУ, Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК). У документі наведена інформація щодо підготовки і проведення forensic audit Приватбанку, яка, як зазначається, може свідчити про використання посадовцями НБУ делегованих їм владних повноважень «з метою особистого збагачення» (цитата).

Серед озвучених претензій – у т.ч. закупівля послуг в Kroll і AlixPartners «за непрозорою схемою без дотримання необхідних тендерних процедур» (цитата); оплата «дорогих» послуг в іноземній валюті, що, як стверджується, є «порушенням банківського законодавства в частині використання золотовалютних резервів»; помилки НБУ при проведенні bail-in до та після націоналізації Приватбанку тощо (детальніше – див. нижче документ).

«Можна стверджувати, що заступник голови НБУ Рожкова приймала рішення, які не відповідали вимогам банківського законодавства, залучила/сприяла залученню до ведення проекту «Приват» осіб без належного досвіду роботи та з небездоганною репутацією, що призводило до понесення державою додаткових необгрунтованих витрат та її особистому збагаченню», - йдеться в повідомленні Т. Лебединець і Л. Калінчук для Ради НБУ, НАБУ, НАЗК.

Нагадаємо, Т. Лебединець була звільнена з посади в першій половині грудня після публікації в ЗМІ її доповідної записки на ім’я в.о. глави НБУ Якова Смолія та заступника глави НБУ Катерини Рожкової щодо можливої незаконності залучення фахівців Kroll і AlixPartners до інспекційних перевірок Приватбанку.

У Нацбанку заперечували зв’язок між звільненням Т. Лебединець та forensic audit Приватбанку, стверджуючи, що причиною такого кадрового рішення стало «систематичне невиконання службових обов`язків» (цитата).

Kroll та AlixPartners

У зверненні Т. Лебединець та Л. Калінчук до НАБУ, НАЗК і Ради НБУ констатується, що «за наявності в НБУ кваліфікованих працівників, здатних надавати юридичні консультації та вести фінансові розслідування, за поданням заступника голови правління НБУ Рожкової К. В. до супроводу проекту «Приват» залучено іноземні компанії» (Kroll та AlixPartners).

Як зауважується, «договори з даними компаніями укладені без проведення прозорих тендерних процедур» та передбачають оплату в іноземних валютах, що, на думку авторів звернення, є «порушенням банківського законодавства в частині використання золотовалютних резервів».

Як зазначається, винагорода компанії Kroll по договору з НБУ – 3,4 млн євро за виключенням супутніх витрат, які обмежені 15% (0,51 млн євро), а в договорі з AlixPartners «встановлена погодинна оплата праці у валюті євро та передбачена можливість залучення субпідрядників».

Як стверджується, заступник глави НБУ Катерина Рожкова «прийняла незаконне рішення з перевищенням повноважень» про позапланову перевірку Приватбанку, в яку включено як уповноважених осіб НБУ представників згаданих компаній, які «не є ні працівниками НБУ, ні громадянами України».

Крім того, в зверненні згадуються доповідні записки департаменту інспекційних перевірок банків від 30.05.2017 та 04.09.2017 на ім’я Я. Смолія та К. Рожкової щодо юридичних ризиків участі у перевірці осіб нерезидентів, які (доповідні), як підкреслюється, "залишилися без розгляду".

«Під час інспектування ПАТ КБ «Приватбанк» представники компанії Kroll Associates U.K. Limited, діючи у межах, не визначених офіційними завданнями розпорядження на перевірку, отримали на власні носії електронну інформацію щодо усього масиву проведених операцій ПАТ КБ «Приватбанк», у т.ч. його кіпрської філії, за період з 2007 до 2017 року.

Така інформація не лише обробляється, а й пересилається каналами Internet та фізично вивозиться на зовнішніх носіях за межі держави.

Серед переліку уповноважених осіб з представників компанії Kroll Associates U.K. Limited наявні двоє громадян Російської Федерації. Причому заступник голови НБУ К. В. Рожкова особисто клопотала про залучення такого представника Я.Срєдняя для ведення фінансових розслідувань. Одночасно Я. Срєдняя під час аналізу операцій ПАТ КБ «Приватбанк» продемонструвала відсутність фахових знань з питань фінансового аналізу.

Отримання та вивезення повної бази даних операцій найбільшого системоутворюючого, а з 19.12.2016 ще й державного банку негативно вплинуло на економічну безпеку держави загалом», - йдеться в повідомленні Т. Лебединець і Л. Калінчук.

Астерс

У цьому зверненні до НАБУ, НАЗК і Ради НБУ вказується, що НБУ – «незважаючи на наявність власного штату юристів» - отримує юридичні послуг від компанії ТОВ «Астерс Консалт», що «залучена через посередника AlixPartners Services UK LLP».

«Розмір грошової винагороди ґрунтується на погодинних ставках від €75 до €317», - йдеться в документі.

У ньому уточнюється, що однією з контактних осіб ТОВ «Астерс Консалт» є колишній (у 2014-2015 роках) директор Генерального департаменту банківського нагляду НБУ Алла Шульга.

«Таким чином, у Шульги А.А. є прямий конфлікт інтересів, оскільки до кола її обов’язків належить аналіз операцій ПАТ КБ «Приватбанк», за яким вона здійснювала безпосередній нагляд.

Також Шульга А.А. не є штатним працівників ТОВ «Астерс Консалт», а тому вона за сприяння заступника голови правління НБУ Рожкової К.В. отримала незаконний доступ до інформації, яка є банківською таємницею», - йдеться в документі.

У ньому наводяться дані про внесення Генпрокуратурою відомостей до ЄРДР під №32015100110000073 про відкриття кримінального провадження щодо «корупційних зловживань», у якому фігурантом названо А. Шульгу.

Окрема увага в повідомленні приділена питанню можливої причетності групи «Астерс» і пов’язаних осіб до «неоднозначної» історії бізнес-взаємин між держпідприємством «Укрхімтрансаміак» і російським «Тольяттіазот» (про що вже писали ЗМІ), а також «неоднозначному» придбанню у ФГВФО активів збанкрутілого банку «Форум» (деталі – див. нижче на ст. 6-7).

НБУ і bail-in

Повідомлення Т. Лебединець та Л. Калінчук для НАБУ, НАЗК і Ради НБУ присвячене й проблемі bail-in – примусовому списанню коштів низки вкладників Приватбанку в ході націоналізації.

У документі наголошується, що ключовою складовою цього рішення мало б бути «юридично бездоганне визнання клієнтів банку пов’язаними особами з банком/акціонерами, та його документальне підкріплення». Натомість, як стверджується, відповідний процес «під керівництвом заступника голови правління НБУ Рожкової К.В.» був організований таким чином, щоб «залишилися максимально широкі можливості для подальшого оскарження такого рішення».

Як зазначається, до процесу визнання осіб пов’язаними з Приватбанком були залучені «новоприйняті недосвідчені працівники, які не мали належних знань і досвіду саме в аналізі операцій контрагентів, що призвело до неналежного документування «пов’язаності» та недотримання власних процедур», що в т.ч. мало наслідком те, що «під час судового оскарження рішень НБУ юристи НБУ не могли надати належних доказів».

«Однією з додаткових причин програшу даних судів стало те, що сам НБУ не дотримався своїх же процедур при визначенні пов’язаності.

Так, при визначенні пов’язаності НБУ має право «презумпції пов’язаності», тобто НБУ надає банкам перелік осіб, які вважає пов’язаними, а банк протягом 15 днів надає докази непов’язаності цих компаній.

Рожкова К.В. як заступник голови правління НБУ знала дату майбутньої «націоналізації» Приватбанку. Проте як голова комісії з питань визначення пов’язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами сприяла затвердженню переліку пов’язаних осіб Приватбанку лише 13.12.2016, тобто за 5 днів до «націоналізації».

Рожковій К.В. як голові комісії з питань визначення пов’язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами достеменно було відомо, що за таких обставин у банку будуть відсутні 15 днів для «оскарження» такого рішення, що є аргументом для оскарження такого рішення НБУ», - йдеться в документі.

Крім того, в ньому наголошується, що НБУ програв і ті судові спори, «які було неможливо програти за наявних «100%» доказів».

Як приклад наведена історія з оскарженням пов’язаності «Акцент-Банку» (А-Банку) з Приватбанком:

«Даний процес є особливо важливим, оскільки він є прецедентним для інших позовів.

Так, номінальними власниками А-Банку є брати Суркіси, кошти яких, у т.ч. пов’язаних з ними осіб, потрапили під процес «бейл-іну».

Головним і неспростовним аргументом пов’язаності банків є той факт, що заступник голови правління А-Банку Пікуш С.П. та генеральний заступник голови правління Приватбанку Пікуш Ю. П. є рідними братами. Враховуючи зазначене, брати Пікуш є асоційованими особами, а банки є пов’язаними особами.

Крім того, за даним позовом в якості доказової бази у НБУ були наявні належним чином отримані і завірені 2 договори між Приватбанком та А-Банк. Дані договори передбачали повний контроль Приватбанку за усіма процесами в А-Банку: від прийому працівників, супроводження бізнес-процесів, бюджетування, менеджменту до відповідей на скарги клієнтів і запити НБУ.

Також, окрім самих договорів, в НБУ були наявні і документи, що підтверджують виконання даних договорів двома сторонами: оплати послуг зі сторони А-Банку, протокол щодо передачі Приватбанком статистичної звітності А-Банку до НБУ та виконання умов договору.

ДІПБ [Департаментом інспекційної перевірки банків] дані документи та відповідні висновки були передані Юридичному департаменту, Департаменту банківського нагляду, Управлінню пов’язаних осіб.

Таким чином, програш даного судового позову при наявності такої доказової бази став каталізатором для сумнівів у всіх пов’язаних з братами Суркісами позовами».

P.S.

У зверненні Т. Лебединець і Л. Калінчук до Ради НБУ, НАБУ і НАЗК окремо зауважується, що якщо перевірка наведених даних буде делегована Департаменту внутрішнього аудиту Національного банку України, то «існує висока ймовірність отримання нерелевантних даних».

Як зазначається, Департамент внутрішнього аудиту під час перевірки Департаменту інспекційних перевірок банків отримав доступ до документів, інформації та відповідних пояснень щодо наведених фактів, однак, як стверджується, не проявив «належної службової ініціативи».

«Таким чином, наявні факти у діях уповноважень осіб Департаменту внутрішнього аудиту свідчать про їх непрофесіоналізм, крайню ступінь за ангажованості та незацікавленість у всесторонньому та об’єктивному вивченню всіх обставин справи»,- резюмується в документі, адресованому НАБУ, НАЗК, Раді НБУ.

Finbalance готовий опублікувати коментарі усіх фізичних осіб, державних та недержавних структур, які згадуються в зверненні Т. Лебединець і Л. Калінчук до Ради НБУ, НАБУ та НАЗК.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контекст

У травні видання «Новое время» повідомляло, що НБУ працює з AlixPartners з 2016 року, причому, як зазначалося, за послуги консультанта «довелося заплатити кругленьку суму».

«Вартість консультацій склала 66,2 млн грн. Для цього НБУ використовував резерв, створений для непередбачених витрат на суму 33,37 млн грн. А решта суми на 32,8 млн грн добиралася за рахунок зменшення статті видатків «Податки, збори та обов`язкові платежі». Тобто Нацбанк свідомо знизив відрахування до бюджету України для оплати рахунків. Витрати на Kroll були нижче – 20,9 млн грн, але НБУ довелося підвищити ліміт тих самих резервів.

Мало того, НБУ планує витратити на AlixPartners в 2017 році ще 20 млн євро», - писали журналісти з посиланням на проект рішення Нацбанку.

Заступник глави правління НБУ Катерина Рожкова в коментарі для НВ зазначала, що тендер з вибору підрядників проводився, але був закритим і непублічним: «Ми залучали радників до цього процесу, не тільки державних, і це нормальна практика, але і велику кількість комерційних структур. Ми вивчали світовий досвід. Проводили спочатку внутрішній тендер, вивчали ті компанії, які кращі в своєму напрямку і зрештою визначилися з тим, кого ми будемо залучати. Критеріїв відбору було дуже багато, тому що націоналізація - це не просто обмін акціями або продаж їх колишніми акціонерами Мінфіну, найскладніше - це імплементація нового корпоративного управління і нової стратегії».

К. Рожкова запевняла, що процедура відбору компаній проходила в рамках законодавства. «З огляду на складність процесу і державну таємницю, ми намагалися обмежити витік інформації. Ми працювали щодо цього питання з Кабміном, Мінфіном, ФГВФО, та іншими державними установами, рішення були колегіальними», - уточнювала високопосадовець НБУ.

Нещодавно з’явилася інформація, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування по двом кримінальним провадженням, які стосуються фінансової складової співпраці НБУ, Мінфіна та Приватбанку з іноземними консультантами:

- №42017000000003528 (зареєстроване 06.11.2017) за фактом (цитата з витягу з ЄРДР) «розтрати службовими особами Національного банку України та державного ПАТ КБ «Приватбанк» державних коштів шляхом зловживання своїм службовим становищем в ході проведення закупівлі консультаційних послуг іноземних компаній протягом 2016-2017 років»;

- №42017000000004914 (зареєстроване 07.12.2017) щодо (цитата) «вчинення кримінального правопорушення окремими керівниками Національного банку України, Міністерства фінансів України та ПАТ КБ «Приватбанк», які, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, у співучасті з Kroll Associates U.K. Limited, AlixPartners Services UK LLP, Hogan Lovells International LLP, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою привласнення грошових коштів в особливо великих розмірах, протягом 2016-2017 років уклали договори із надання консультаційних послуг з порушенням вимог законодавства про здійснення публічних закупівель із зазначеними компаніями, а також залучили у якості субпідрядників із надання консультаційних послуг української юридичні компанії ТОВ «Астерс», ТОВ «Астерс Консалт» за завищеними цінами, чим здійснили заволодіння грошовими коштами в особливо великих розмірах, на суму понад 80 млн грн».

Крім того, відповідно ухвали Печерського райсуду м. Києва від 04.12.2017, Генпрокуратура здійснювала досудове розслідування в кримінальному провадженні №42017000000002828 щодо можливої змови службових осіб Приватбанку та НБУ «із власниками та керівниками ряду суб’єктів господарювання, зокрема, іноземної детективної компанії Kroll» (цитата).

04.12.2017 суд дав дозвіл слідчим ГПУ на проведення обшуку в Приватбанку для виявлення та вилучення речей і документів, які стосуються в т.ч. «позапланової інспекційної перевірки ПАТ КБ «Приватбанк», призначеної розпорядженням НБ України №437-ро від 31.05.2017, а також залучення до її проведення співробітників іноземної детективної компанії «Kroll» (цитата).

Відповідний обшук був проведений у Приватбанку 07.12.2017. За неофіційними даними, він був зупинений за вказівкою Президента.

05.12.2017 Печерський райсуд м. Києва двома своїми ухвалами (12) в рамках ще одного кримінального провадження - №42017000000001823 - надав слідчим доступ до документів, які знаходяться в Приватбанку та НБУ, і стосуються їх співпраці з Kroll, AlixPartners, Hogan Lovells.

Раніше повідомлялося, що слідчі ГПУ здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні №42017000000003145 за ст. 362 Кримінального кодексу за фактом можливого незаконного витоку інформації про клієнтів Приватбанку. ЗМІ писали, що відповідні дані могли «перекочувати» на сервери в Росії. Генпрокуратура офіційно підтверджувала, що розслідує можливий факт витоку інформації, але не вдавалася в деталі.

У Приватбанку публічно запевняли, що «із банку не було витоку даних». «Ці дії не були не санкціонованими і стосувалися періоду всебічного аудиту операцій пов’язаних осіб», - зазначав прес-секретар Приватбанку Олег Серга, додаючи в т.ч., що "не всі співробітники були до кінця проінформовані щодо процесу".

У Нацбанку теж спростовували витік інформації про клієнтів Приватбанку в Росію. "Я не розумію, звідки така інформація. Хто ідентифікував витік інформації? Банк це заперечує, просто хтось намагається спекулювати на цій темі. Тим більше витік в Росію! Це в той час, коли в країні війна, гинуть мирні люди, наші військові. Це мені нагадує історію, коли 2 роки тому говорили, що НБУ вивозять золотовалютні резерви з підвалів", - зазначала заступник глави НБУ Катерина Рожкова.

Колишній корпоративний секретар Приватбанку Вікторія Страхова зауважувала, що оприлюднені в Інтернеті скріни можливої переписки співробітників Приватбанку про ймовірний витік даних про клієнтів банку - "це просто скріни процесу penetration test та симуляції при проведенні Cyber Audit". «Ще один з варіантів – передача даних для Kroll, оскільки в них якраз є московські співробітники. Але це теж було санкціоновано», - додавала В. Страхова.

14.12.2017 Солом’янський райсуд м. Києва задовольнив клопотання Ігоря Коломойського та заблокував можливість проведення forensic audit Приватбанку консультантами НБУ й націоналізованого банку.

17.12.2017 генпрокурор Юрій Луценко підтвердив у коментарі для ЗМІ, що наприкінці листопада в Амстердамі зустрічався з Ігорем Коломойським.

20.12.2017 Приватбанк повідомив, що суд Лондона наклав арешт на активи І. Коломойського та Г. Боголюбова.

21.12.2017 Ю. Луценко заявив, що «на сьогодні в ГПУ не було і немає жодних кримінальних проваджень стосовно аудиторської компанії «Kroll» чи будь-яких інших іноземних аудиторських компаній, які залучалися Національним банком України для фінансової перевірки діяльності Приватбанку».

26.12.2017 в ефірі кількох телеканалів (у т.ч. «1+1») було оприлюднене інтерв’ю Ю. Луценка, в якому він у контексті Приватбанку зазначив, що «з нетерпінням чекаю інформації від Kroll та ряду інших аудиторських західних кампаній, які за попередніми даними знайшли рахунки, куди осідали кошти, виведені з України». «Хто б не був власником цих рахунків, він отримає підозру. Можу вам чітко стверджувати, яке б там прізвище не стояло», - запевнив генпрокурор.