Арешти майна по справі Приватбанку: ГПУ і суди не зважають на заяви НБУ

13.09.2017, 13:00

Після втрати Нацбанком у суді права на зерновий термінал «Бориваж», який був у заставі по рефінансуванню для Приватбанку, а також на фоні подачі структурами імені "приватівців" низки позовів про розірвання іпотечних договорів з НБУ та численних спроб у судовому порядку закріпити торішню реструктуризацію корпоративного портфелю банку (перед його націоналізацією) – представники держави вирішили контратакувати найкоротшим шляхом – через накладання арештів в рамках карного провадження щодо виведення 19 млрд грн рефінансу з Приватбанку в 2014 році. Але вийшло неоднозначно: НБУ публічно заявляв, що в 2014-му Приватбанк не міг виводити кошти регулятора через значні відтоки депозитів.

Відповідно до судових матеріалів, Госпсуд м. Києва розглядає справу №910/15205/17 за позовом компанії «Пеннілейн Комерсіо Інтернасіонал ЛДА» про розірвання іпотечного договору. Як третя особа в справі фігурує Приватбанк.

Як писав Finbalance, згідно з судовими матеріалами, вказана португальська компанія (Pennylane - Comercio Internacional LDA) є власником літака Boeing 767-300, номер реєстраційного посвідчення РП 3778/1 від 11.11.2013, заводський номер 25530, на який Печерський райсуд м. Києва 04 вересня наклав арешт в рамках кримінального провадження №42014000000001261 (щодо 19 млрд грн рефінансування, яке НБУ видав для Приватбанку).

Раніше в Нацбанку заявляли, що в заставі по рефінансуванню, виданому для Приватбанку, - є в т.ч. літаки, а також зерновий термінал «Бориваж», ЗАТ "Ерлан" (контролює завод з виробництва напоїв «Біола»), туристичний комплекс «Буковель», нерухомість, вагони, стадіон, особиста порука І. Коломойського.

Як писав Finbalance, 30 червня Госпсуд м. Києва задовольнив позов ТОВ «Агротермінал Логістік» до НБУ та визнав припиненим зобов’язання Приватбанку перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014 на 996,1 млн грн, яке було виконане компанією «Агротермінал Логістік». Як наслідок, НБУ втратив право вимоги на зерновий термінал «Боріваж», який перебував у заставі по цьому кредитному договору. Водночас 07 вересня Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання Генпрокуратури та в рамках згаданого кримінального провадження №42014000000001261 наклав арешт зерновий термінал «Бориваж».

Сьогодні ж стало відомо, що 04 вересня Печерський райсуд м. Києва в рамках цього ж таки кримінального провадження наклав арешт на житлово-офісний комплекс за адресою м. Київ, вул.Фрунзе, 23, що належить ТОВ «Поділ Нерухомість» (цю будівлю орендує холдинг «1+1 медіа»). Це відбулося після того, як ТОВ «Поділ Нерухомість» звернулося в Госпсуд м. Києва із позовами до НБУ про розірвання договору іпотеки від 28.05.2014, а також про визнання поруки припиненою.

Нагадаємо, заступниця глави НБУ Катерина Рожкова в червні в інтерв’ю для Finbalance висловлювала сумнів у тому, що в 2014 році з Приватбанку виводилося рефінансування. «У «Привата» був відтік близько 60 млрд грн, а ми як рефінанс надали йому близько 25 млрд грн, решту він покривав сам. Як тут виводити?», - зазначала К. Рожкова.

Як відомо, у червні Печерський райсуд м. Києва відкрив провадження в справі за позовом Ігоря Коломойського до НБУ та Приватбанку щодо розірвання договорів поруки. Розгляд цієї справи призначений на 25 вересня.

Керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій у коментарі для Finbalance зауважував, що поки що єдиною зачіпкою для примусового стягнення заборгованості з корпоративних позичальників Приватбанку, яких НБУ пов`язує з екс-акціонерами банку, є "нібито особисте зобов’язання Коломойського по кредитам рефінансування".

"Але і там, думаю, все сумно. По-перше, не відомо, чи то зобов’язання взагалі дійсне (в останньому річному звіті банку про нього – ні слова). По-друге, я не бачу реального механізму такого стягнення. Згідно з постановою №259 про рефінансування, НБУ може стягнути заставу по рефінансу лише після стягнення коштів з коррахунку банку, після того, як тих коштів виявилося недостатньо. До того ж, щоб задіяти механізм стягнення, потрібно, щоб Приватбанк дефолтнув по рефінансу. А це вже якийсь абсурд – супернадійний банк у дефолті. Можливо, тоді його ще й проблемним треба визнавати", - зазначав О. Паращій.

Екс-глава правління Ощадбанку та нинішній глава правління «Української міжбанківської валютної біржі» Анатолій Гулей у коментарі для Finbalance припускав, що навряд чи І. Коломойський звертався б до НБУ з позовом щодо розірвання договору поруки по боргам Приватбанку по кредитам рефінансування, не маючи для того юридичних аргументів.

"Якщо той, хто взяв зобов’язання поруки, хоче відізвати свій підпис, то, швидше за все, на сьогодні ця порука або не діє, або не є повноцінно функціональною, або вона в юристів викликає сумнів щодо можливості/необхідності виконання", - зауважував фінансист.

У липні прес-служба Приватбанку в коментарі для Finbalance повідомляла, що погашені ним у 1-му півріччі 5,3 млрд грн кредитів рефінансування (у результаті чого борг перед НБУ зменшився до 12,7 млрд грн) – це позики, які залучалися в Нацбанку ще до націоналізації.

«Приватбанк проводив погашення рефінансування у першому півріччі за рахунок монетизації ОВДП 12.01.2017 на суму 1.4 млрд грн, а також за рахунок коштів, залучених на ринку ресурсів та власних коштів. Стягнення на предмет застави з боку НБУ не проводилось.

Формально відбулося скорочення зобов’язань І. Коломойського [за порукою, наданою для Нацбанку по кредитам рефінансування, - ред.], але лише за тими угодами, за якими заставою за зазначеними кредитами був портфель карткових кредитів клієнтів Приватбанку (за виключенням пов’язаних осіб, та клієнтів, що мешкають у зоні проведення АТО), тобто зобов’язання самого банку.

Порука І. Коломойського на момент націоналізації і наразі покриває 100% зобов`язань Приватбанку перед НБУ», - констатували в Приватбанку.

У банку підкреслювали, що вартість активів, внесених у заставу НБУ, за оцінкою департаменту управління ризиками НБУ станом на 01.04.2017, складала 21,9 млрд грн, що "повністю, а також з урахуванням коригуючих коефіцієнтів, покриває зобов’язання Приватбанку" (цитата).

Не слід виключати, що накладання арештів в рамках кримінального провадження №42014000000001261 може бути спробою держави знайти запобіжники на випадок програшу в по справі за позовом І. Коломойського, в якому він оскаржує націоналізацію Приватбанку.

На ризик програшу держави в цьому судовому протистоянні неодноразово вказували юристи та фінансисти, з огляду на порушення, які були допущені в процесі націоналізації (їх аргументи див. тут).

Екс-заступник глави НБУ Сергій Яременко в коментарі для Finbalance висловлював думку, що в разі програшу держави в судових спорах з І. Коломойським щодо законності/незаконності націоналізації Приватбанку, уряд не зможе повернути назад кошти, які «залив» у статутний капітал Приватбанку. «Ми не можемо знати конкретних цілей, які переслідує Коломойський [подавши позов]. Думаю, мета більше політична. Якщо Коломойський виграє, це заморозить ситуацію», - зазначав С. Яременко.

Юрист, екс-співробітник Департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький зауважував, що у випадку визнання судами допущених порушень закону під час націоналізації Приватбанку, більш вірогідним сценарієм може бути не повернення Приватбанку колишнім власникам, «а відшкодування їм збитків, завданих незаконними діями державних органів, як це сталось, наприклад, у справі колишніх власників ЮКОСу проти Російської Федерації». 
 

comments powered by Disqus