Арешт акцій "дочок" росбанків: суд дозволив Коломойському стягнути з Росії $139 млн

Все про економіку та фінанси

25 вересня Апеляційний суд м. Києва в рамках справи №796/165/2018 задовольнив заяву низки компаній, пов’язаних з Ігорем Коломойським і його партнерами (у т.ч. ПрАТ “Аеробуд”, ТОВ “Приватофіс”, ТОВ “Приватленд”, ТОВ “Еверест Істейт”, ТОВ “Телерадіокомпанія “Жиса” тощо) та надав дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018 про стягнення 139 млн дол з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції РФ як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване (відібране) в згаданих “приватівських” структур у Криму після його анексії Росією.

Апеляційний суд м. Києва видав виконавчий лист про стягнення з Російської Федерації (в особі Міністерства юстиції РФ) вказаної суми (139 млн дол) на користь “приватівців” (у їх числі, до речі, крім згаданих юросіб, фігурує в т.ч. фізособа - екс-глава Приватбанку Олександр Дубілет).

“Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду.

Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції”, - констатував Апеляційний суд м. Києва.

Під час розгляду цієї справи на адресу Апеляційного суду м. Києва від Міністерства юстиції Російської Федерації надійшов лист, в якому зазначалося, що РФ не визнає юрисдикцію та рішення Арбітражного суду Гааги від 02 травня 2018 року.

Від представників Промінвестбанку та ВТБ Банку до суду надійшли заяви про залучення їх як зацікавлених осіб. Проте суд відхилив ці клопотання, у зв`язку з тим, що “при розгляді заяви про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд позбавлений процесуальної можливості та процесуального механізму змінювати склад учасників судового розгляду, тобто при розгляді даного питання до участі у процесі можуть бути допущені лише учасники арбітражного розгляду” (цитата).

Нагадаємо, 5 вересня Апеляційний суд м. Києва в рамках цієї справи задовольнив клопотання “приватівських” структур та наклав арешт на акції Промінвестбанку (які належать російській держкорпорації “Внєшекономбанк”); на акції Сбербанку (які належать російському Сбербанку); на акції ВТБ Банку (які належать російському держбанку ВТБ).

Крім того, Апеляційний суд м. Києва заборонив Промінвестбанку, Сбербанку та ВТБ Банку здійснювати ліквідацію чи реорганізацію юрособи, а також здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження належного цим банкам на праві власності рухомого та нерухомого майна та відчужувати будь-яким способом все рухоме та нерухоме майно, у т.ч., але не виключно, за договорами купівлі-продажу, міни, дарування тощо.

Тоді “приватівці” висловлювали думку, що на акції Промінвестбанку, Сбербанку та ВТБ Банку як майно держави Росія на території України “може бути звернено стягнення на підставі рішення міжнародного суду” (цитата з судових матеріалів).

У цьому контексті Апеляційний суд м. Києва дійшов висновку про те, що на території України справді “є майно, яке належить Російській Федерації та на яке може бути звернено стягнення на підставі рішення міжнародного суду”.

18 вересня Верховний Суд відкрив апеляційні провадження за апеляційними скаргами Промінвестбанку, Сбербанку та ВТБ Банку на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня. Тоді ж Верховний Суд відмовився задовольнити клопотання Промінвестбанку, Сбербанку та ВТБ Банку про зупинення дії ухвали Апеляційного суду м. Києва від 05 вересня.

Раніше власник Промінвестбанку - російська держкорпорація “Внєшекономбанк” - закликала владу Україну до переговорів після вказаного арешту. Група ВТБ називала арешт акцій української “дочки” “немотивованим”. Сбербанк заявляв, що працює відповідно до вимог законодавства України.

Попри те, що арешту акцій Промінвестбанку в українському суді домоглися структури "приватівців", російський "Внєшекономбанк" заявляв про намір судитися з Україною як державою в міжнародному арбітражі - мовляв, на підставі угоди між Кабміном України та урядом РФ про заохочення та взаємний захист інвестицій від 27.11.1998, через порушення умов якої, власне, Арбітражний суд Гааги (Нідерланди) і вирішив стягнути з Росії 139 млн дол на користь "приватівців".

Перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв`ю агентству "ЛігаБізнесІнформ" таким чином прокоментувала арешт акцій Промінвестбанку, Сбербанку, ВТБ Банку: “Вони [банки з російським держкапіталом] були змушені призупинити процес згортання. А це робили всі російські банки - і Промінвест, і навіть трохи Сбер, який до останнього сподівався, що може бути проданий. Я не хочу коментувати рішення суду, тому що воно дуже неоднозначне: якщо мова йде про чисті активи відповідачів, то це капітал, але ніяк не кредити, тому що це не гроші банку, а кошти, що належать вкладникам. Словом, нюансів там багато. Але в будь-якому випадку банки подали апеляцію, подивимося, чим все закінчиться”.

За даними НБУ, на 01.07.2018 загальні активи Сбербанку (до вирахування резервів) становили 64,2 млрд грн, чисті активи (після вирахування резервів) - 31,3 млрд грн. Промінвестбанку - відповідно 50,8 млрд грн та 17,2 млрд грн, ВТБ Банку - 25,4 млрд грн та 8 млрд грн.

Таким чином, на 01.07.2018 на вказані три "дочки" російських держбанків припадало 140,3 млрд грн загальних активів (7,6% загальних активів усієї банківської системи) та 56,6 млрд грн чистих активів (4,4% від чистих активів банківської системи).

Раніше російські ЗМІ писали, що після анексії Криму російська окупаційна адміністрація "націоналізувала" 87 об`єктів, що належать Коломойському і групі «Приват». Як зазначалося, в число "націоналізованих" об`єктів увійшли санаторій «Форос», два дитячих оздоровчих комплекси, корпус оздоровчого комплексу «Таврія» площею понад 3,8 тис. кв. м і турбаза «Нива Яйла» в селищі Гірський під Ялтою, 36 АЗС «Укртатнафти», склад паливно-мастильних матеріалів в Сімферополі, пункт наливу скрапленого газу в Керчі.