Апеляційний суд про bail-in: Приватбанк має повернути вкладнику 60 млн грн

11.01.2018, 09:00

14 грудня Апеляційний суд Дніпропетровської області відхилив апеляційні скарги Приватбанку та НБУ і лишив без змін рішення Жовтневого райсуду м. Дніпра від 29.09.2017 (у справі №201/551/17), яким, як писав Finbalance, частково було задоволено позов вкладника Приватбанку (його ім’я – Олександр Черток) та розірвано кілька депозитних договорів і договорів поточних рахунків, укладених сторонами в березні-жовтні 2016 року, а також стягнуто з Приватбанку на користь вкладника 2,02 млн дол; 39,3 євро і 6,15 млн грн.

В ухвалі Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 констатується, що суд критично ставиться до доводів Приватбанку, НБУ та Фонду гарантування, що рішенням НБУ №105 від 13.12.2016 позивач був визнаний пов’язаною з Приватбанком особою за ознаками п. 527 (асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у п. 1-6 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), що зумовлювало обов’язковість конвертацій коштів за зобов’язаннями в акції банку згідно зі ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки таке твердження спростовується наступним.

Як наголосив суд апеляційної інстанції, Приватбанк та НБУ не надали пояснень або доказів, на підставі чого можливо було б встановити, що позивач є асоційованою особою, крім того, не пояснили, «обґрунтованості обрання декількох осіб із досить великого списку пов’язаних з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» осіб, в тому числі й позивача, для списання коштів саме з його рахунків» (цитата).

«Посилання апелянтів щодо обґрунтованого та законного списання коштів відповідачем, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки з урахуванням повноважень передбачених ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», розпоряджатись зобов`язаннями банку перед пов`язаними особами мав виключно Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а не банк, і ці повноваження не могли бути передані банку, що виключало для списання коштів оформлення саме меморіального ордеру документу, що складається за ініціативою банку», - резюмується в ухвалі Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.12.2017.

05 січня 2018 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження в цій справі за касаційною скаргою Приватбанку.

Нагадаємо, в ході націоналізації Приватбанку його зобов’язання на 29,4 млрд грн перед вкладниками (яких НБУ визначив як пов’язаних осіб), а також перед низкою інвесторів (зокрема, держателями єврооблігацій) були примусово конвертовані в капітал (фактично списані; йдеться про т.зв. операцію bail-in).

Приватбанк та НБУ здебільшого програють судові спори щодо операції bail-in. Найгучніші приклади – це історія з братами Суркісами (на 1,4 млрд грн - з урахуванням коштів "Акцент-Банку"; у зоні ризику для держави – ще під 300 млн дол офшорних компаній "імені" Суркісів) та екс-дружиною колишнього співвласника Приватбанку Геннадія Боголюбова (на 500 млн грн). І це вже не кажучи про високі ризики програшу держави в судових спорах у Лондоні з держателями євробондів Приватбанку на сотні мільйонів доларів. Як писав Finbalance, державі вдається відстояти свою позицію в деяких судових спорах, однак ціна питання в них - значно менша, ніж у наведених прикладах з програшами в судах.