Апеляційний суд: Приватбанк має повернути А-Банку Суркісів націоналізовані 364 млн грн

07.02.2018, 09:00

"А-Банк" ("Акцент-Банк", підконтрольний братам Суркісам) заявив, що 05 лютого Київський апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ і Приватбанку та залишив у силі рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 17.05.2017, яким з Приватбанку на користь "А-Банку" було стягнуто 364 млн грн, пише «Цензор.нет» з посиланням на прес-службу «А-Банку».

Нагадаємо, 17.05.2017 Окружний адмінсуд м. Києва скасував рішення НБУ про визнання "А-Банку" пов’язаною з Приватбанком особою та скасував примусову конвертацію Фондом гарантування коштів "А-Банку" в акції Приватбанку під час його націоналізації.

Тоді ж Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив інший позов братів Суркісів та їх родичів і стягнув на їх користь з Приватбанку 1,1 млрд грн, які також були примусово списані в ході націоналізації Приватбанку. У листопаді-2017 держвиконавець у рамках виконання цього рішення (теж було залишене без змін Київським апеляційним адмінсудом - як і у випадку "А-Банку") наклав арешт на 1,1 млрд грн коштів Приватбанку в НБУ та низці банків. 02.02.2018 Окружний адмінсуд м. Києва відмовився задовольнити позов Приватбанку до ДВС про зняття цього арешту.

Згідно з судовими матеріалами, в рамках вказаних судових спорів НБУ вказував, що Ігор Суркіс та Ігор Коломойський (екс-співвласник Приватбанку) – акціонери в т.ч. телеканалу «1+1» що, за висновком НБУ, свідчить про пов’язаність І. Суркіса з Приватбанком. А тому, на думку Нацбанку, родичі І. Суркіса теж вважаються пов’язаними з Приватбанком особами.

Натомість суд першої інстанції дійшов висновку, що не доведено істотну участь І. Суркіса в споріднених з Приватбанком особах – ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», ТОВ «Гравіс-Кіно» та ПрАТ «Телекомпанія «ТЕТ». Так, суд послався на те, що в Єдиному держреєстрі юросіб і фізосіб-підприємців І. Суркіс не був зазначений власником істотної участі, бенефіціаром, учасником, керівником чи будь-якою іншою особою щодо вказаних структур.

«Згідно зі статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості», - йшлося в рішенні суду від 17.05.2017.

Коментуючи ж інформацію із сайту, слід розуміти, телеканалу «1+1», що І. Суркіс є його акціонером, суд тоді зауважив наступне:

«Роздруківка з веб-сайту юридичної особи щодо структури її власності, так само як і інформація, отримана в інший ніж наведений вище спосіб, не є формою здійснення банківського нагляду Національним банком України, що передбачений Законом України «Про банки і банківську діяльність».

НБУ не надано суду документів, на підставі яких були прийняте оскаржуване рішення Комісії від 13 грудня 2016 року №105. Письмові докази, якими відповідач НБУ обґрунтовує законність прийнятого рішення були одержані після прийняття оскаржуваного рішення».

Також суд вирішив, що НБУ належно не довів зв’язок І. Суркіса в т.ч. з «Запорізьким заводом феросплавів» і «Нікопольським заводом феросплавів» (одним з бенефіціарів яких є І. Коломойський).

Щодо «А-Банку» НБУ вказував, що цей банк та Приватбанк мають спільну інфраструктуру - в т.ч. спільні інформаційні системи, які дозволяють переглядати та формувати фінзвітність, кореспондентські відносини; «А-Банк» більшість грошових коштів розміщував на рахунках в Приватбанку. Крім того, НБУ посилався на те, що «А-Банк» використовував типові форми договорів Приватбанку й між банківськими установами відбувається трудова міграція.

Натомість суд вказував, що в «А-Банку» були кореспондентські рахунки в т.ч. в Діамантбанку, Укргазбанку, Ощадбанку, Сбербанку; не орендує приміщення в Приватбанку; укладав договори щодо технічної підтримки та використання комп`ютерних програм з іншими компаніями і т.д.

Як писав Finbalance, на думку екс-директора департаменту інспекційних перевірок банків НБУ Тетяни Лебединець, недоліки в роботі НБУ при підготовці до проведення операції bail-in (примусове списання коштів частини вкладників) в ході націоналізації Приватбанку, а також низка помилок Нацбанку під час відповідних судових спорів призвели до поразок держави в судах, через що державі доведеться повертати кошти, зокрема, для Суркісів. Про це йдеться в зверненні Т. Лебединець та її заступника Людмили Калінчук до НАБУ, НАЗК й Ради НБУ щодо можливого використання посадовцями НБУ делегованих їм владних повноважень «з метою особистого збагачення» (копія документу є в розпорядженні Finbalance).

У документі наголошувалося, що ключовою складовою рішення про bail-in мало б бути «юридично бездоганне визнання клієнтів банку пов’язаними особами з банком/акціонерами, та його документальне підкріплення». Натомість, як стверджувалося, відповідний процес «під керівництвом заступника голови правління НБУ Рожкової К.В.» був організований таким чином, щоб «залишилися максимально широкі можливості для подальшого оскарження такого рішення».

Як зазначалося, до процесу визнання осіб пов’язаними з Приватбанком були залучені «новоприйняті недосвідчені працівники, які не мали належних знань і досвіду саме в аналізі операцій контрагентів, що призвело до неналежного документування «пов’язаності» та недотримання власних процедур», що в т.ч. мало наслідком те, що «під час судового оскарження рішень НБУ юристи НБУ не могли надати належних доказів».

«Однією з додаткових причин програшу даних судів стало те, що сам НБУ не дотримався своїх же процедур при визначенні пов’язаності.

Так, при визначенні пов’язаності НБУ має право «презумпції пов’язаності», тобто НБУ надає банкам перелік осіб, які вважає пов’язаними, а банк протягом 15 днів надає докази непов’язаності цих компаній.

Рожкова К.В. як заступник голови правління НБУ знала дату майбутньої «націоналізації» Приватбанку. Проте як голова комісії з питань визначення пов’язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами сприяла затвердженню переліку пов’язаних осіб Приватбанку лише 13.12.2016, тобто за 5 днів до «націоналізації».

Рожковій К.В. як голові комісії з питань визначення пов’язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами достеменно було відомо, що за таких обставин у банку будуть відсутні 15 днів для «оскарження» такого рішення, що є аргументом для оскарження такого рішення НБУ», - йдеться в документі.

Крім того, в ньому наголошувалося, що НБУ програв і ті судові спори, «які було неможливо програти за наявних «100%» доказів».

Як приклад наведена історія з оскарженням пов’язаності «Акцент-Банку» (А-Банку) з Приватбанком:

«Даний процес є особливо важливим, оскільки він є прецедентним для інших позовів.

Так, номінальними власниками А-Банку є брати Суркіси, кошти яких, у т.ч. пов’язаних з ними осіб, потрапили під процес «бейл-іну».

Головним і неспростовним аргументом пов’язаності банків є той факт, що заступник голови правління А-Банку Пікуш С.П. та генеральний заступник голови правління Приватбанку Пікуш Ю. П. є рідними братами. Враховуючи зазначене, брати Пікуш є асоційованими особами, а банки є пов’язаними особами.

Крім того, за даним позовом в якості доказової бази у НБУ були наявні належним чином отримані і завірені 2 договори між Приватбанком та А-Банк. Дані договори передбачали повний контроль Приватбанку за усіма процесами в А-Банку: від прийому працівників, супроводження бізнес-процесів, бюджетування, менеджменту до відповідей на скарги клієнтів і запити НБУ.

Також, окрім самих договорів, в НБУ були наявні і документи, що підтверджують виконання даних договорів двома сторонами: оплати послуг зі сторони А-Банку, протокол щодо передачі Приватбанком статистичної звітності А-Банку до НБУ та виконання умов договору.

ДІПБ [Департаментом інспекційної перевірки банків] дані документи та відповідні висновки були передані Юридичному департаменту, Департаменту банківського нагляду, Управлінню пов’язаних осіб.

Таким чином, програш даного судового позову при наявності такої доказової бази став каталізатором для сумнівів у всіх пов’язаних з братами Суркісами позовами».

Нагадаємо, Т. Лебединець була звільнена з посади в першій половині грудня після публікації в ЗМІ її доповідної записки на ім’я в.о. глави НБУ Якова Смолія та заступника глави НБУ Катерини Рожкової щодо можливої незаконності залучення фахівців Kroll і AlixPartners до інспекційних перевірок Приватбанку. У Нацбанку заперечували зв’язок між звільненням Т. Лебединець та forensic audit Приватбанку, стверджуючи, що причиною такого кадрового рішення стало «систематичне невиконання службових обов`язків» (цитата).

Про програші держави на 500 млн грн в судовому спорі з екс-дружиною Геннадія Боголюбова (кошти якої теж були примусово списані в ході націоналізації Приватбанку) читайте тут; на 60 млн грн з ще одним вкладником Приватбанку- тут.

Про ризики програшу держави в Лондоні в судовому спорі з держателями євробондів Приватбанку - тут.