Згідно з повідомленням банку «Форвард» (екс-«Русский Стандарт») в системі розкриття інформації НКЦПФР, вiдповiдно до рiшення єдиного акцiонеру банку вiд 09.04.2015, у зв’язку з закiнченням строку повноважень членiв спостережної ради банку, із вказаної дати було переобрано на новий трирiчний строк (до 09 квiтня 2018 року включно) спостережну раду банку у тому самому складi, що дiяв до того часу, а саме:
- голова спостережної ради банку – Тарiко Рустам Васильович (кінцевий бенефіціар банку, - ред.);
- заступник голови спостережної ради банку – Лєвiн Дмитро Олегович;
- член спостережної ради банку - Нурiахметова Неля Равiлєвна;
- член спостережної ради банку - Пишний Володимир Миколайович.
Нагадаємо, як повідомляв FINBALANCE, у жовтні 2014 року банк з російським капіталом «Русский стандарт», який в Україні орієнтується переважно на роздрібний сегмент (на 01.01.15 займав 59-е місце в системі за розміром активів), провів ребрендинг, змінивши назву на банк «Форвард» (Forward Bank). Тоді ж повідомлялося про намір акціонерів продати 100% акцій фінустанови групі «європейських і американських інвесторів». Як зазначалося, «укладання угоди про продаж знаходиться на фінальній стадії».
Проте як свідчать дані НБУ, на початок 2015 року (більше відповідна інформація не оновлювалася, а значить вона має відображати поточний стан речей, - ред.) кінцевий бенефіціар Forward Bank не змінився і він надалі контролюється російськими структурами. Разом з тим у торішніх матеріалах ЗМІ про банк, розміщених на сайті банку, фігурує заголовок «Forward Bank – уже не русский, но по-прежнему розничный».
Зміна бренду з «Русского стандарта» на Forward Bank відбулася на фоні суттєвого зниження лояльності українських клієнтів до банків з російським капіталом та численних закликів бойкотувати їх через військову агресію Путіна проти України, ризик/ймовірність націоналізації українських «дочок» російських банків (розглядалася в т.ч. як «компенсатор» «націоналізації» російською владою українських державних та приватних підприємств після анексії Криму, цілеспрямованого руйнування низки підприємств на Донбасі тощо, - ред.). Крім того, подекуди відділення банків з російським капіталом піддавалися нападам з боку невідомих. Подібні інциденти мали місце влітку-2014 і з «Русским стандартом».
Слід відзначити, що саме українські «дочки» російських банків за підсумками 2014 року стали лідерами по відтоку депозитів населення (це, насамперед, стосується Сбербанку Росії та ВТБ Банку). Суттєво скоротився відповідний портфель і в «Русского стандарту»/Forward Bank. Так, згідно з даними НБУ, обсяг гривневих вкладів фізосіб у цій фінустанові торік упав майже вдвічі (на 753 млн грн), а валютних – майже в 3,3 рази (приблизно на 14,7 млн дол).
Хоча банк «Форвард» за підсумками 2014 року і задекларував прибуток 10,4 млн грн, варто звернути увагу, що рівень покриття резервами його кредитного портфелю юросіб становив більш ніж скромні 2% (по фізособам – більш «солідні» 32,7%).
Чому, власне, продаж Forward Bank міг так і не відбутися? Варіант, безумовно, багато. «Фінальна стадія» угоди могла затягнутися з «технічних» причин (як-то не зійшлися в ціні на фоні продовження девальвації тощо). Потеційні покупці могли вирішити перечекати завершення, принаймні, воєнної кризи на Донбасі. Або ж (теоретично) задекларовані наміри щодо продажу цілком могли бути лише піаром-ходом, щоб зменшити напругу довкола банку як російського.