НБУ програв Коломойському та Боголюбову: суд розірвав два іпотечні договори

03.12.2017, 09:00

22 листопада Госпсуд м. Києва в рамках справи №910/15510/17 повністю задовольнив позов ТОВ «Арлан» (кінцеві бенефіціари – Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов) та розірвав два іпотечні договори (№36 і №37), укладені 29.05.2014 між позивачем та НБУ як забезпечення зобов’язань Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню (за кредитним договором №19 від 03.03.2009).

Згідно з судовими матеріалами, предметом іпотеки були два об’єкти нерухомості в м. Дніпро за адресою вул. Чкалова, 27 (договірна вартість – 21 млн грн і 19,4 млн грн).

Свої позовні вимоги ТОВ «Арлан» обґрунтовувало істотною зміною обставин – націоналізацією Приватбанку, а також порушенням Нацбанком умов кредитного та іпотечних договорів.

Як зазначається, на 01.10.2017 заборгованість Приватбанку перед НБУ за кредитним договором №19 становила 4,34 млрд грн. Вона мала бути погашена ще 23.12.2016.

У лютому Приватбанку повідомив Нацбанк про намір частково погасити борг за вказаним кредитним договором у розмірі 2,38 млрд грн та просив підтвердити розрахунок. Але в листі-відповіді заступника глави НБУ наголошувалося на неприпустимості зменшення обсягу відповідальності фінансових та майнових поручителів внаслідок такого погашення боргу. На 30.06.2017 обсяг коштів Приватбанку на рахунку в НБУ був 7,67 млрд грн.

У вересні ТОВ «Арлан» у свою чергу звернулося листом до НБУ з пропозицією розірвати іпотечні договори №36 та №37, з огляду на істотну зміну обставин, що пов`язані з націоналізацією Приватбанку та істотним порушенням умов таких договорів.

Як констатував суд, з набуттям державою у власність Приватбанку та поєднанням власників НБУ й Приватбанку в одній особі (державі), «виникла обґрунтована загроза втрати позивачем як майновим поручителем за зобов`язаннями ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національного банку України належного йому на праві власності майно, зумовлена виключною поведінкою таких осіб, що в свою чергу в повній мірі підтверджує виникнення істотної зміни обставин в розумінні положень ст. 652 Цивільного кодексу України» (цитата)

Госпсуд м. Києва звернув увагу на вже винесене судове рішення в пов’язаній справі – №910/12016/17, яким як писав Finbalance, було задоволено позов ТОВ «Арлан» та зобов’язано Приватбанк погасити заборгованість перед НБУ за кредитним договором №19 від 03.03.2009 шляхом перерахування на рахунок НБУ коштів у повній сумі заборгованості (за інформацією учасників судового процесу, 20.11.2017 Київський апеляційний госпсуд лишив без змін це рішення).

«При вирішенні відповідної справи судом було встановлено, що НБУ фактично відмовляється прийняти належне виконання, запропоноване боржником, з метою задовольнити свої грошові вимоги за рахунок переданого в іпотеку майна позивача, що в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доведенню.

Отже, має місце належного встановлення обставини, які свідчать про грубе порушення НБУ та ПАТ КБ "Приватбанк" закріплених в положеннях ст.ст. 13, 14 Цивільного кодексу України принципів реалізації особою наданих їй прав та набутих обов`язків по відношенню до позивача», - йдеться в рішенні Госпсуд м. Києва від 22.11.2017.

Суд дійшов висновку, що «будь-яких обґрунтованих доказів того, що на момент укладення Іпотечних договорів №36 та №37 (травень 2014 року) їх сторони (зокрема, ТОВ "Арлан") могли передбачити націоналізацію ПАТ КБ "Приватбанк" в майбутньому, що зумовить поєднання власників ПАТ КБ "Приватбанк" та НБУ в одній особі - державі, а більш того, що наслідком цього стане виникнення загрози безпідставної втрати позивачем як майновим поручителем належного йому на праві власності майна, у зв`язку із недобросовісною поведінкою кредитора і боржника, матеріали справи не містять».

«Обґрунтованим є посилання представників позивача на те, що за наявності інформації щодо настання відповідних обставин в майбутньому на момент укладення спірних Іпотечних договорів останні, з метою захисту своїх майнових прав, не було б вчинено.

Крім того, чинне на момент укладення спірних Іпотечних договорів законодавство України не містило норми, за якою була проведена передача ПАТ КБ "Приватбанк" у власність держави, а саме, ст. 411 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якою відповідний закон було доповнено лише з 04.07.2014, а тому позивача і не міг передбачити відповідної зміни спірних правовідносин в майбутньому.

Відтак, обґрунтованим є посилання представника позивача на те, що за наявності інформації щодо настання відповідних обставин в майбутньому на момент укладення спірних іпотечних договорів, з метою захисту своїх майнових прав, останні не було б вчинено», - йдеться в рішенні суду від 22.11.2017.

Також суд зазначив, що «прострочення боржника призводить до зростання обсягу зобов`язання банку перед НБУ, за виконання якого поручилося ТОВ "Арлан" своїм майном, та таке зростання є обернено пропорційним можливості позивача виконати перед кредитором зобов`язання боржника з метою припинення зобов`язань іпотеки та збереження права власності на нерухоме майно, а в подальшому взагалі може призвести до унеможливлення виконання позивачем зобов`язань боржника у зв`язку з його надмірним збільшенням та відповідно до унеможливлення зберегти позивачем своє право власності на предмет іпотеки».

«Суд відзначає, що оскільки майновий поручитель не є солідарним боржником, порядок пред`явлення вимоги кредитором відрізняється від того, що встановлений законом для відносин поруки.

Так, кредитор не може заявити вимогу до іпотекодавця як до солідарного боржника за правилами ст. 555 Цивільного кодексу України.

Виходячи із загальних положень про зобов`язання загалом та заставу (іпотеку) зокрема, принципів добросовісності виконання договору, кредитор не має права відмовитися від прийняття виконання від боржника з тим, щоб звернути стягнення на предмет іпотеки.

Водночас, у разі звернення кредитора до боржника із вимогою про виконання основного зобов`язання, боржник зобов`язаний його виконати, оскільки конструкція застави не передбачає не тільки солідарності боржників, але й заміни іпотекодавцем боржника у основному зобов`язанні.

Виходячи із змісту норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про іпотеку" та призначення іпотеки як правового інституту, кредитор повинен надіслати письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання боржнику та майновому поручителю, але при цьому обов`язок виконання основного зобов`язання до майнового поручителя не переходить і місце боржника він не заступає», - констатується в рішенні суду від 22.11.2017.

Контекст

На кінець вересня борг Приватбанку перед НБУ по кредитам рефінансування становив 12 млрд грн, зменшившись за три квартали на 6 млрд грн. Раніше в Нацбанку заявляли, що борги Приватбанку по рефінансу забезпечені не лише різними активами «приватівців», але й особистою порукою Ігоря Коломойського. При цьому прес-служба Приватбанку в коментарі для Finbalance визнавала, що погашення банком рефінансування призводить до зменшення зобов’язань Ігоря Коломойського як поручителя. І. Коломойський подав низку позовів до НБУ про розірвання договорів поруки

НБУ офіційно визнавав, що на 01.11.2017 обсяг простроченої заборгованості Приватбанку перед НБУ по кредитам рефінансування становив 11,8 млрд грн.

За словами юристів та фінансистів, проблема для НБУ полягає в тому, що перед тим, як висувати боргові вимоги до поручителів НБУ мав би визнати Приватбанк проблемним, а то й неплатоспроможним.

Як писав Finbalance, 09.10.2017 Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов ТОВ «Акватера» (кінцеві бенефіціари – Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов) до НБУ і Приватбанку та зобов’язав Приватбанк погасити заборгованість за кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеним між Приватбанком та НБУ, шляхом перерахування на рахунок Нацбанку коштів у повній сумі боргу. Згідно з судовими матеріалами, в рамках договору НБУ надав кредити для Приватбанку на 7,7 млрд грн. Кінцевим строком повернення коштів було встановлено 23.12.2016. Приватбанк частково погасив заборгованість. На 01.08.2017 його борг перед НБУ становив 4,4 млрд грн.

Відповідно до матеріалів Госпсуду м. Києва, ПАТ «Дніпроазот» (підконтрольне «приватівцям») звернулося з позовом до НБУ та Приватбанку про

- визнання незаконною бездіяльності НБУ щодо неприйняття від Приватбанку погашення боргу за кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеного між НБУ і Приватбанком;
- зобов’язання Приватбанку погасити в повному обсязі заборгованість за кредитним договором, у т.ч. шляхом сплати на користь НБУ коштів в сумі 4,34 млрд грн за основним зобов’язанням та 64,6 млн грн відсотків (всього – 4,4 млрд грн);
- зобов’язання НБУ прийняти від Приватбанку погашення вказаної заборгованості.

Як писав Finbalance, такий же позов до НБУ та Приватбанку – причому теж на 4,4 млрд грн – подало ПрАТ «Аеробуд» (кінцеві бенефіціари – Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов). Водночас ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (теж підконтрольне "приватівцям") у суді вимагає від Нацбанку прийняти платіж від Приватбанку (по рефінансуванню) на 2,6 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, і «Дніпроазот», і ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", і ПрАТ «Аеробуд» були майновими поручителями Приватбанку по кредитам рефінансування, які він залучав у Нацбанку.

Наразі ці підприємства – як і низка інших компаній «приватівців» - у судовому порядку домагаються розірвання іпотечних договорів та договорів застави майна. Це на фоні того, що на активи, зокрема, "Дніпроазот" та інших компаній «приватівців» суди накладали арешти за ініціативою Генпрокуратури (деталі див. тут і тут).

Як писав Finbalance, 13.09.2017 Київський апеляційний госпсуд в рамках справи №910/9256/17 відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ на рішення Госпсуду м. Києва від 30.06.2017, яким було задоволено позов ТОВ «Агротермінал Логістік» до НБУ та визнано припиненим зобов’язання Приватбанку перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014 на 996,1 млн грн, яке було виконане компанією «Агротермінал Логістік». У заставі по вказаному кредиту – зерновий термінал «Бориваж» (на підставі іпотечного договору №121 від 08.12.2014).

Суть цього конфлікту в тому, що кошти, які замість Приватбанку внесло ТОВ «Агротермінал Логістік», НБУ зарахував як платіж за іншим кредитним договором (№10 від 20.02.2015). НБУ таким чином намагався утримати в заставі зерновий термінал «Боріваж». Однак суд вказав, що це є порушенням прав майнового поручителя, а тому виніс рішення на користь ТОВ «Агротермінал Логістік».

Як писав Finbalance, 31.10.2017 Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ в справі №910/12454/17 та лишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 11.09.2017, яким Нацбанку теж було відмовлено в задоволенні позову до ТОВ "Агротермінал Логістік" (власник зернового терміналу «Бориваж»; його пов`язують з "приватівцями") і Приватбанку щодо визнання кредитного договору №DNHSLOK271016 від 27.10.2016, укладеного відповідачами, удаваним і таким, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, а саме договору доручення по сплаті коштів в рахунок погашення заборгованості Приватбанку перед Нацбанком.

26.10.2017 Госпсуд м. Києва в рамках ще однієї справи - №910/15184/17 - частково задовольнив зустрічний позов ТОВ "Агро Комплект" до ТОВ "Агротермінал Логістик" та визнав ТОВ "Агро Комплект" іпотекодержателем за іпотечним договором №121 від 08.12.2014, укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" і НБУ, на суму 100 тис грн.