35 грн/дол – це ще не "чорний" сценарій: про ризики припинення співпраці з МВФ

Все про економіку та фінанси

За оцінками виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, «відкрита й незаповнена потреба» України у валютних надходженнях у 2018 році може скласти біля 7 млрд дол, при тому, що обсяг чистих валютних резервів НБУ (власні кошти Нацбанку – без врахування запозичених коштів, - ред.) наразі коливається біля цієї ж позначки.

«Якщо є співробітництво з МВФ, то ніяких особливих проблем із надходженням валюти в усіх напрямках, включаючи можливий власний повторний вихід на зовнішні ринки запозичення капіталу, не повинно виникнути», - констатував економіст у статті для газети «Дзеркало тижня. Україна».

В інтерв`ю для телеканалу "Прямий" і "Радио Вести" О. Устенко уточнив, що в 2018 році Україна має виплатити по зовнішнім боргам близько 4 млрд дол (з урахуванням виплат 2,4 млрд дол для МВФ і платежів по євробондам). При цьому дефіцит рахунку поточних операцій прогнозується на рівні 3 млрд дол, потреба приватного сектору – 2 млрд дол. Крім того, фінансист вказав на два можливі «чорні лебеді», які можуть з’явитися ще взимку 2018 року.

Перший – ймовірна необхідність виплати «Нафтогазом» 2 млрд дол для «Газпрома» за рішенням Стокгольмського арбітражу.

Другий «чорний лебідь» - можливе кінцеве рішення Лондонського суду щодо погашення «боргу Януковича» перед Росією на 3 млрд дол. «Я припускаю, що в базовому сценарії ми повинні розраховувати, що вони будуть виплачені трьома траншами протягом трьох років. Швидше за все, відсоток доведеться повернути в першому році - це майже півмільярда доларів додатково. Це означає, що 1,5 млрд по "боргу Януковича" доведеться готувати до виплати в 2018 році, - зазначив О. Устенко. – І тоді до 7 млрд додавайте 1+2 і отримуєте 10 млрд дол. А у вас 7 млрд золотовалютних запасів, якими ви можете користуватися».

За його словами, частково ці потреби у валюті у 2018 році мали б перекритися в т.ч. за рахунок можливого притоку іноземних інвестицій на рівні 2 млрд дол (що приблизно відповідає показнику 2017 року) та розміщення Мінфіном суверенних євробондів на 2 млрд дол. Однак в останньому випадку це буде складно зробити, якщо співпраця з МВФ не продовжиться.

«Якщо, не дай Бог, у нас події розвиваються за поганим сценарієм, а Мінфін вийде на міжнародні ринки запозичення капіталу, то я б спрогнозував ситуацію кінця 2013 року. Ринок буде згоден "з`їсти" українські бонди під 12% річних. Тільки божевільний піде на ринок і буде продавати боргові розписки держави по 12%», - додав О. Устенко.

Він також заперечив, що Україна не отримала від ЄС 600 млн євро макрофінансової допомоги (а ця програма теж підв’язана під програму співпраці з МВФ, - ред.) через питання лісу-кругляка. «Це другосортне пояснення. Їх [кошти] не дали тому, що невиконаний весь інший порядок денний», - наголосив О. Устенко.

На його думку, підвищення мінімальної зарплати до 3723 грн із 1 січня може бути більш-менш спокійно сприйняте МВФ, оскільки приблизно відповідає очікуваному зростанню економіки та прогнозам інфляції. «Те, що пропонував Президент – підвищити мінімалку до 4100 грн, фактично – на 30%, - було б небезпечним кроком, який би не сподобався МВФ», - додав О. Устенко.

Економіст не виключив, що в МВФ можуть виникнути питання до пенсійної реформи, з огляду на ризики супровідного збільшення дефіциту Пенсійного фонду та взяте офіційним Києвом зобов’язання перед Фондом заморозити підвищення соцвиплат до кінця 2018 року.

При цьому експерт вважає, що МВФ може піти назустріч уряду в питанні коригування цін на газ, прив’язавши його до виділення не до п’ятого, а вже шостого траншу. Щоправда, в будь-якому разі виконати це зобов’язання з політичної точки зору буде дуже складно, каже експерт.

За словами О. Устенка, якщо ситуація буде розвиватися за песимістичним сценарієм (співпраця з МВФ буде заморожена/припинена), він радив би для будь-якої країни, яка опинилася б у подібних умовах, йти на плавне скорочення золотовалютних резервів та несильно девальвувати нацвалюту (від чого владу може стримувати наближення президентських виборів, - ред.).

«З’являється завдання знизити торговий дефіцит. Скорочуй імпорт. Без девальвації ти не зможе це зробити», - зауважив виконавчий директор Фонду Блейзера.

«Йди в позначку 35 та списуй все на розхитану політичну ситуацію в країні, на опонентів, на руку своїх ворогів тощо», - зазначив експерт, описуючи можливе публічне позиціонування владою таких кроків.

"І це не чорний сценарій. Другий сценарій буде інший. Ти, наприклад, тримаєш курс на позначці, на якій зафіксувався, ти йдеш на спалювання своїх золотовалютних резервів. Витратиш 7 млрд дол – і це без врахування "чорних лебедів", - констатував О. Устенко.

Він вважає, що в таких умовах в інтересах влади могло б бути перенесення виборів на якомога ранній строк, "поки ситуація не дуже розхитана".

"У 2019 році тільки по зовнішнім боргам потрібно повертати 8 млрд дол, тобто в два рази більше, ніж маєш у 2018 році повернути. Після цього будь готовий, що в тебе буде широкомасштабна криза», - зазначив О. Устенко, додавши, що такі критичні умови зроблять неминучим для влади виконання вимог МВФ.

«Тобі доведеться це зробити. І український уряд, і парламентар і Нацбанк це прекрасно розуміють», - резюмував виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера.

Контекст

У грудні НБУ називав припинення співпраці з МВФ ключовим макроекономічним ризиком для України в найближчі роки. «Без підтримки міжнародних інституцій успішне рефінансування 20 млрд дол. суверенного та гарантованого державою боргу з терміном погашення у 2018-2020 роках малоймовірно. Україні варто розпочати перемовини про запуск нової програми співпраці з МВФ ще до завершення нинішньої на початку 2019 року», - підкреслювали в Нацбанку.

За оцінками НБУ, в 2018 році Україна може отримати від МВФ два транші на 3,0-3,5 млрд дол.

Разом з тим, міністр фінансів Олександр Данилюк публічно запевняв, що в 2018 році Україна може отримати від МВФ більше двох траншів. В той же час Данилюк вважає передчасним починати переговори з МВФ про нову програму. "Я не бачу зараз необхідності про це говорити. Нам необхідно успішно завершити поточну програму", - сказав він.

О. Данилюк нагадував про необхідність виконання всіх умов для продовження поточної програми з МВФ. "Це і створення антикорупційного суду, і земельна реформа, й інші", - додав міністр. За його словами, узгодження спірних питань щодо прийнятої пенсійної реформи практично вирішено. При цьому заступник міністра фінансів Сергій Марченко підкреслював, що будь-яких категоричних зауважень до бюджету в МВФ немає.

Щоправда, постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман вказував, що найбільші ризики держбюджету-2018 полягають у зашвидкому зростанні видатків.

Засновник інвестиційної компанії "Драгон Капітал", президент Європейської бізнес-асоціації Томаш Фіала заявляв, що «якщо з другого кварталу 2018 року не зможемо відновити фінансування МВФ, можна забути про стабільність гривні». «Якщо не буде (кредиту) МВФ, курс явно перевищить 30 грн/дол, і питання - де він зупиниться», - додавав Т.Фіала.

Водночас він зазначив, що в разі виконання домовленості з МВФ та відновлення фінансування курс національної валюти наступного року буде в межах 26-29 грн/дол.

У держбюджеті закладений курс на кінець 2018 року на рівні 30,1 грн/дол.

За оцінками НБУ, впродовж 2018-2020 років Україна має виплатити за державним та гарантованим державою валютним боргом (основна сума та відсотки/купони) близько 20 млрд дол, а також понад 5 млрд дол за боргами державних компаній. Це з урахуванням того, що розміщення урядом єврооблігацій у вересні дало змогу перенести виплати 1,68 млрд дол на більш пізній строк. Із азначеної суми близько третини піде на погашення кредитів МВФ, залучених за попередніми програмами. 

"Відсутність кредитування від МВФ може суттєво змінити макроекономічний сценарій для України. Якщо кошти від МВФ не надходитимуть, то значно виросте вірогідність скорочення міжнародних резервів НБУ, девальвації гривні, прискорення інфляції, зниження середньострокових темпів економічного зростання. Це матиме прямий негативний вплив на фінансовий стан банківського сектору. Тому за відсутності співпраці з МВФ НБУ може бути вимушений вдаватися до рішучих заходів: провадити жорстку монетарну політику для збереження макрофінансової стабільності, а також встановлювати нові адміністративні обмеження на валютному ринку. Більш негативні сценарії можливі, якщо відсутність програми з МВФ супроводжуватиметься погіршенням зовнішньої кон’юнктури чи ситуації на сході України", - зазначали в Нацбанку.