155 млрд грн – це не все: скільки ще держава витратить на Приватбанк

Все про економіку та фінанси

При песимістичному сценарії 155,3 млрд грн – це не вся сума, яку уряду доведеться витратити на докапіталізацію Приватбанку.

Наприкінці 2016 року й на початку 2017 року Кабмін уже «залив» у націоналізований банк 116,8 млрд грн (у вигляді внутрішніх держоблігацій, тобто за рахунок збільшення держборгу).

23 червня уряд ухвалив рішення про докапіталізацію Приватбанку ще на суму до 38,5 млрд грн, потреба в яких була зумовлена, за даними НБУ,

- шахрайськими діями попереднього менеджменту перед націоналізацією та створенням резервів під портфель фінансового лізингу, якість обслуговування якого пов`язаними з екс-власниками особами погіршилась після переходу банку у власність держави (22,5 млрд грн);

- покриттям уцінку основних засобів (16 млрд грн).

НБУ уточнював, що «обсяг капіталу для покриття уцінки основних засобів в 16 млрд грн може бути зменшений за рахунок розроблення і чіткої реалізації стратегії роботи з заставним майном банку та майном, прийнятим на баланс банку в якості погашення кредитної заборгованості» (цитата з офіційної заяви).

Ще торік до націоналізації Приватбанк повідомляв у звітності, що в погашення частини інсайдерських кредитів його основні акціонери (а це І. Коломойський та Г. Боголюбов) до кінця червня передали у власність банку у формі вилученого забезпечення активи пов’язаних і третіх осіб справедливою вартістю близько 31,845 млрд грн. «Банк планує здавати в оренду значну частину цих активів їх колишнім власникам, оскільки деякі з цих активів є складовою більш великих підприємств», - констатував тоді Приватбанк.

Як пояснює джерело Finbalance, знайоме з ситуацією в Приватбанку, вартість активів на рівні 31,8 млрд грн підтверджувала не компанія PwC, а інші оцінщики, їх дані верифікував НБУ, перевіривши процес оцінки на предмет дотримання належних правил і коректності припущень. За інформацією джерела, із вказаної суми активи на 5,5 млрд грн згодом були виведені, при цьому на баланс банку бралися ще інші активи. Але зрештою аудитори EY («Ернст енд Янг») дійшли висновку, що активи на 16 млрд грн переоцінені, що й зумовило потребу в докапіталізації.

Раніше різні джерела на банківському ринку повідомляли, що потреба Приватбанку в докапіталізації, за песимістичними оцінками EY, може сягати 50-57 млрд грн.

Як зазначив співрозмовник Finbalance, в рамках due diligence Приватбанку, який аудитори EY почали здійснювати ще перед націоналізацією, оцінюючи найрізноманітніші потенційні ризики банку, була встановлена ймовірна потреба в докапіталізації на 54-55 млрд грн. Однак в Мінфіні та НБУ вирішили, що про цю суму наразі передчасно говорити, оскільки банк мав би зробити ще якісну інвентаризацію.

У будь-якому разі вказана сума не включала ризик програшу держави в рамках судових спорів у т.ч. з держателями єврооблігацій Приватбанку та іншими його вкладниками та інвесторами через проведену операцію bail-in – примусову конвертацію вкладів в акції.

Нагадаємо, в рамках націоналізації Приватбанку Фонд гарантування конвертував в акції 10,9 млрд грн коштів клієнтів, 10,7 млрд грн зобов’язань по єврооблігаціям та 7,8 млрд грн. субординованого боргу.

Як писав Finbalance, структури, пов’язані з екс-власниками Приватбанку, засипають позовами цю фінустанову та державу з вимогою повернути списані кошти. А, зокрема, брати Суркіси в судах першої інстанції домоглися рішень на свою користь на 1,4 млрд грн.

У річній звітності Приватбанк повідомив, що проти нього вже подано позовим на 9 млрд грн. Очевидно, ця сума включає не лише вимоги через bail-in, але й, зокрема, кримських вкладників. У будь-якому разі сума позовних вимог буде зростати. Наразі ж під них банк сформував резерви лише на 36 млн грн. Відповідно, якщо будуть програші в судах, виникне потреба в докапіталізації.

Чи відшкодує держава витрати, які вже понесла та ще понесе для порятунку Приватбанку?

Як видається, це залежить, передусім, від влади (причому не лише нинішньої, але й майбутньої), від її твердості при стягненні боргів з екс-власників Приватбанку та пов’язаних з ними структур.

Останній фрагмент у цій історії із вказуванням у звітності банку лише 10 млрд грн інсайдерських кредитів – попри всі виправдання та формальні зачіпки різних держструктур – виглядає так, що держава не те, що сіла, а пригнула голим місцем у калюжу.

Це тільки посилює усвідомлення ризику «договорняка» між екс-власниками Приватбанку та чиновниками – попри всі демонстративні інформаційні та юридичні війни, які були, є та, очевидно, будуть.

Такі «проколи» за визначенням послаблюють довіру до дій влади та провокують недовіру навіть до, здавалося б, ненайгірших рішень, яких і так небагато.

P.S. Не варто забувати, що 155 млрд грн - це витрати лише на докапіталізацію. А ще ж є виплата державою відсотків за держоблігаціями, які були внесені та будуть внесені в капітал Приватбанку. А це ще під 1 млрд грн видатків щомісяця.

P.P.S. Міністерство фінансів заявило, що підтримує ініціативу наглядової ради Приватбанку про залучення "міжнародно визнаної фірми для розробки бізнес-стратегії банку".